Набряк (oedema)- припухлість.
Набряк розвивається внаслідок
посиленого виходу рідини із судинного русла і накопичення її в позаклітинних
просторах тканин. Шкіра в набряклому місці напружена, бліда, блищить. Набряки
змінюють форму частин тіла, в яких вони розташовані.
Набряк може локалізуватися в
обмежених ділянках тіла (місцевий набряк) або поширюватись по всьому тілу
(загальний набряк).
Місцевий набряк найчастіше виникає внаслідок
утруднення відтоку крові з вен, наприклад, у разі їх закупорювання тромбом в
певній частині тіла (верхня кінцівка, стопа, гомілка тощо). Крім того, місцевий
набряк може розвинутися у разі запалення, а також мати алергічний характер
(наприклад, набряк Квінке).
Особливою формою місцевого
набряку є слоновість (elephantiasis), що відзначається надмірним збільшенням обсягу нижніх
кінцівок. В основі слоновості лежить тривалий застій крові і лімфи, зумовлений
хронічними запальними змінами в шкірі і підшкірній основі.
На перший погляд, подібною до
місцевого набряку є підшкірна емфізема, яка виникає внаслідок накопичення
повітря в підшкірній основі.